З російського полону в рідне Прибузьке, що на Миколаївщині, в день народження сестри, повернувся десантник Іван Кулєшов із псевдо Кіпіш. Нині чоловік на реабілітації та вже планує відновлення на службі в 79 десантно-штурмовій бригаді. Чоловіка зустрічали всім селом із прапорами та квітами.
Про це кореспондентам Суспільного розповів Іван.
"Трусе всього. Дуже приємно, що так зустріли, емоції зашкалюють".
Звільнений з полону Іван Кулєшов. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Із січня 23-го року Іван перебував у Чеченській республіці.
"Три дні у Донецьку був, два. а потім на ростовський кордон, там перегрузили і в Чечню, у підвал. В Чечні я 19 січня 23 року уже був там. Сидиш і думаєш, що там відбувається, чи живі всі, найбільше за рідних хвилювався, саме більше. Найголовніше, щоб у них все було добре", — розповідає Кулєшов.
Звільнений з полону Іван Кулєшов цілує дитину у лоба Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон 
Жінка обіймає Івана Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон 
Жінки тимають плакат Звільнений з полону Іван Кулєшов 
У Прибузькому Івана зустрічають рідні, друзі та односельці Звільнений з полону Іван Кулєшов
Поки Іван перебуває на реабілітації. У село, каже, приїхав на один день, привітати з днем народження сестру.
"Вона кремень. Це мій самий надійний тил. Вона за мене билася, боролася, я їй дуже вдячний за це все, що вона зробила для мене", — говорить чоловік.
У день народження Тетяни Кулєшової Іван вперше після російського полону приїхав до рідного села. Сестра військового каже, що докладала зусиль для його повернення.
"Я робила всі звернення, я писала, їздила, я не могла його не повернути. І це для мене був такий етап, і зараз ось цей етап — це був як заключний етап його повернення, я хотіла, щоб його всі зустріли", — каже Тетяна.
Іван цілує сестру у лоба Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова 
Іван Кулєшов тисне руку батькові Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова 
Іван Кулєшов плаче та тримає коровай Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Обміняли Івана Кулєшова 24 квітня. Чоловік уже готується відновитися на службі в 79 ДШБ.
"Вражина залишається вражиною. Поки ми вражину не вибʼємо, ну, коротше. А хто, крім нас? Хто, як не ми? Я не раб, там раби, я вільна людина. Я рабом не збираюся бути. Умирать за Україну не треба. За неї треба убивати і жити далі".
