У Кривому Озері на Миколаївщині відбулась піша хода та акція-нагадування про безвісти зниклих та військовополонених захисників. Захід розпочався з хвилини мовчання та гімну України.
На місці побували кореспонденти Суспільного.
Учасниця заходу Катерина розшукує сина Іллю Дзюбу, який зник безвісти під час виконання бойового завдання.
«Він був чесний, добросовісний, дружелюбний. Працював різноробочим, а 23 лютого його просто з роботи забрали до війська. Востаннє ми спілкувалися 2 липня, а вже 3 липня він зник безвісти. Вони удвох евакуйовували пораненого побратима. Після цього мій син зник безвісти. Відтоді ми живемо в очікуванні будь-якої звістки про нього», — говорить Катерина.
Учасники заходу тримають прапори. Суспільне Миколаїв/Анна Борисюк
Батько зниклого безвісти Анатолій Гулько каже, що його син Сергій проходив строкову службу ще до початку повномасштабного вторгнення. У вересні 2022 року його мобілізували.
«Востаннє ми спілкувалися 30 січня 2023 року. Їм дали лише три години відпочинку, а потім знову відправили у Вугледар. Після того зв’язок із сином обірвався. Завдяки побратиму, який тоді лікувався, ми дізналися, що Сергій зник. Почали телефонувати до військової частини, там спочатку сказали, що він не виходить на зв’язок, а потім ми отримали офіційне сповіщення».
Окрім місцевих жителів, на акції також були присутні жителі Первомайська. Тетяна виходить на акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти відтоді, як втратила зв’язок із чоловіком. Олексій Швачич став на захист країни 10 лютого 2025 року. За словами дружини, після двох тижнів виконання завдання родина отримала сповіщення про те, що військовослужбовець зник безвісти.
«Продовжуємо пошуки й підтримуємо родини інших хлопців. Будемо виходити доти, поки не повернуться всі — кожен до одного. Для нас немає чужих дітей, чужих чоловіків чи синів — ми всі одна родина. Востаннє ми спілкувалися 8 квітня. Це було його останнє повідомлення і останній відеозв’язок. Він дивився мені в очі так, ніби прощався».
Дружина Тетяна зниклого безвісти Швачич Олексія. Суспільне Миколаїв/Анна Борисюк
