Близько 3,5 тисячі українських військових — полонені або зниклі безвісти після боїв із ПВКПриватна військова компанія «Вагнер». Такі дані має ГОГромадська організція «Обовʼязково повернусь». Серед них — військовослужбовці з Миколаївщини. Рідні продовжують збирати інформацію про своїх близьких і звертатися до державних та міжнародних організацій.
Про історії полону і зникнення миколаївських бійців кореспондентам Суспільного розповіли представники громадської організації, юристи й рідні військових.
Скільки військових шукають після боїв із ПВК «Вагнер»
За словами членкині ГО «Обовʼязково повернусь» Галини Корольової, організація має інформацію щонайменше про три з половиною тисячі військових, які можуть бути серед полонених або зниклих безвісти після боїв із ПВК «Вагнер».
«На сьогоднішній день 150 тих, хто були повернуті по репатріації на щиті, приблизно 20 повернули за підтвердженням МКЧХМіжнародний Комітет Червоного Хреста. І 70 з полону за іншими джерелами», — говорить Галина Корольова.
Представкиники ГО «Обов’язково повернусь» . Фото з особистого архіву Галини Корольової Чому складно встановити долю військових
Юристка Ірина Цибко говорить, що повернення військовополонених ускладнює невизначений правовий статус організації ПВК «Вагнер».
«В чому складність? В тому що Російська Федерація вже багато років грає в цю гру «нібито це не наша армія, це щось приватне і ми не маємо до цього відношення»».
Юристка Ірина Цибко. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
За словами Ірини Цибко, родичам варто збирати якомога більше інформації про військових на ресурсах цього угруповання, яке фактично припинило своє існування влітку 2023 року.
«Пробувати спілкуватися з побратимами, можливо, виходити на людей, які тільки повернулися з полону. Цікавитись інформацією, можливо, вони щось бачили. Далі звертатись до нашого Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, до СБУ, надавати інформацію до Товариства Червоного Хреста», — радить юристка.
Де можуть перебувати українські військові
Оборонців України, яких утримували бійці ПВК «Вагнер», переміщували до інших місць, де Росія утримує українських військовополонених.
Начальник юридичного відділу Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вадим Жепало розповів, що Коорштаб має інформацію про понад 300 місць утримання українських військовополонених.
«186 із них — де вони утримуються. Але ця інформація динамічна, вона постійно змінюється».
«Розголошення будь-яких відомостей стосовно полонених і зниклих безвісти неминуче призведе до використання цієї інформації в інформпросторі країни-агресора», — говорить Вадим Жепало.
Начальник юридичного відділу Південного регіонального центру Координаційного штабу Вадим Жепало . Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
За словами Вадима Жепала, під час існування ПВК «Вагнер» її підрозділи окремо утримували українських військових та намагалися використовувати їх для обміну.
«Вони використовували наших захисників, щоб обміняти саме на своїх полонених, не розуміючи, що система обмінів в Україні побудована по-іншому».
Історії родин зниклих безвісти
Світлана Фінгерт щотижня виходить на акцію-нагадування про військовополонених і безвісти зниклих. Її чоловік разом із вісьмома побратимами зник безвісти під час бою з вагнерівцями 22 лютого 2023 року.
«13 березня вагнерівці виставили спочатку його військовий квиток. І неправильно написали прізвище там. А наприкінці березня вони вже виставили паспорт. Можливо, хлопці самі й викинули документи, коли побачили, що їх беруть», — розповідає Світлана.
Світлана Фінгерт Суспільне Миколаїв/Ірина Олехнович 
Стяг з портретом зниклого безвісти чоловіка Світлани Суспільне Миколаїв/Ірина Олехнович
У статусі безвісти зниклого після боїв із ПВК «Вагнер» перебуває брат Галини Корольової — Павло. У квітні 2023 року він зник поблизу села Оріхово-Василівка Донецької області.
«Виходячи на саме бойове завдання, він сказав: «Звʼязку не буде 3-4 дні. По можливості буду виходити на звʼязок». Ніч минула. І зранку серце почуло. Я встала на роботу. І у мене впало і розбилось дзеркало. І я відчула, що щось, мабуть, не так».
Членкиня ГО «Обов’язково повернусь» Галина Кольорова. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Галина розповіла, що згодом їй відповіли в одному з російських каналів у Telegram і надіслали фотографію брата.
«Фото ціле, неушкоджене. Але вони не пишуть, що він в полоні. Просто: «Фото були знайдені на території, у нас його немає»», — говорить Галина.
Безвісти зниклий брат Галини Павло Фото з особистого ахіву Галини Кольорової 
Павло на позиції Фото з особистого ахіву Галини Кольорової Досвід військового, який пережив полон
Дмитро Водянович пробув у полоні ПВК «Вагнер» два місяці — з березня до травня 2023 року. Він згадує, яким для нього був перший день у полоні.
«Промислова зона. Приміщення десь метр на півтора і нас там 7 людей стояло. Один може присісти, всі інші стоять. Добу ми так стояли», — розповідає Дмитро.
Звільнений з полону Дмитро Водянович. Суспільне Миколаїв/Ірина Олехнович
За словами Дмитра, тоді полонених били рідко, оскільки основна увага вагнерівців зосередилася на захопленні Бахмута.
«Їх цікавило: де родичі, хто родичі, куди виїжджав за кордон».
Він також розповів про медичну допомогу, яку отримували полонені.
«Лікар їх приходив, якщо щось боліло. Каже: «Я повернуся через пів години з ліками». Який там? Через днів 4-5 повертається без ліків», — пригадує чоловік.
Військовий Дмитро Водянович. Фото з особистого архіву Дмитра Водяновича
Нині серед пріоритетних категорій для звільнення — військові, які найдовше перебувають у полоні, наймолодші та найстарші військовослужбовці, а також ті, хто має хвороби, говорить начальник юридичного відділу Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вадим Жепало.
Також у пошуках полонених і зниклих безвісти в боях з ПВК «Вагнер» допомагає ГО «Обовʼязково повернусь».
