За останні півтора року Василь та Сергій Влас не отримали жодної звістки про рідного брата Дмитра. Військовослужбовець 117-ї окремої бригади територіальної оборони вважається зниклим безвісти з лютого 2025 року. Щотижня Василь відвідує акції-нагадування в Миколаєві, сподіваючись дізнатися будь-яку інформацію про брата.
Рідні Дмитра Власа розповіли про військовослужбовця і його бойовий шлях кореспондентам Суспільного.
Брати не отримували звісток про Дмитра Власова вже 18 місяців. Василь каже, на момент зникнення військовослужбовець був у місті Торецьку на Донеччині.
«Їхня позиція була розгромлена, і ніхто не знає чіткої інформації, де вони. Де вони усі. Тобто чи в полоні вони. Загалом ми надіємося, звісно, що вони все-таки в полоні. Але за півтора року ніякої інформації поки що немає. Ми також дзвонимо всі в цю частину, можливо, вони щось десь знають, в поліцію звертаємося, яка веде розслідування», — розповів чоловік.
Брати Дмитра Власа — Сергій та Василь. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Дмитра мобілізували у 2024 році. Відтоді він захищав країну в лавах 117-ї окремої бригади територіальної оборони, був кулеметником з псевдо ВДВ.
«Він Влас Дмитро Васильович — йому побратими дали ВДВ позивний. Розповідав, що з однослуживцями він добре (спілкувався — ред.), спільну мову мав», — розповів інший брат — Сергій.
«У нас, в сім’ї нашій, в нього був позивний Рижий. Коли дзвонив йому: «Рижий, ну, де ти, а де кулемет? Ти хоч чуєш, що ти кажеш?»».
Дмитро Влас під час служби в ЗСУ. З особистого архіву родини
Брати кажуть: Дмитро був запальним хлопцем з характером.
«Він у нас завжди був такий хлопець з іскоркою, так сказати. Щоб сказати, що сильно буйний був — такого не було, ну, іскра в ньому завжди є», — говорить Василь.
Сергій та Василь також були добровольцями, втім, брата щодо служби застерігали.
«Ми з братом були добровольцями, а йому завжди казали, що ти будь біля батьків, тому що ми пішли на фронт, ми не знаємо, що буде з нами далі — щоб він був біля батьків, допомагав їм в усьому», — каже Василь.
Василь — брат Дмитра Власа. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Василь у футболці з написом «Я тебе обов’язково знайду!». Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
«Ми вже бачили, знали, що там є (на війні — ред.) і просили його ні в якому разі не ходити туди. Але він, як кажуть, хлопець в нас запальний: «Я теж хочу спробувати цього вогника. Я теж, в мене два брата воювали, я теж за спинами ховатись не буду»», — пригадує розмову з братом Сергій.
Востаннє Дмитро телефонував Сергію в січні 2025 року. Чоловік пригадує, брат був схвильований.
«В нього вже така каша в голові була, вже такий голос переляканий. «Якщо страшно, кажи куди — я приїду заберу». «Та ні, завтра на позиції, але буду сподіватися, що все нормально»».
Дмитро Влас на позиції з побратимами. З особистого архіву родини
Щонеділі Василь приходить на акцію-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти.
«Для мене це важливо — якомога більше інформації розповсюджувати для того, щоб якомога більше військових, які повернулися з полону, чи з його бригади, ймовірно, родичі також тих побратимів його, які були з ним, щоб вони бачили, що ми не мовчимо. Ми шукаємо їх, і ми знайдемо їх», — каже чоловік.
«Як кожного військового, якого я зустрічаю, я обіймаю і кажу: «Ти вдома, брате». Це те, що я зроблю, коли його побачу».
Прапор з портретом Дмитра на акції-нагадуванні про військовополонених і зниклих безвісти. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Брати кажуть, чекають на повернення Дмитра і вже будують плани, аби надолужити втрачений час разом.
«Планів, я думаю, взагалі мільйон в голові, щоб ми з ним зробили б. Робили б все з ним. Більше б його точно нікуди ніхто не відпустив», — розповів Сергій.
Сергій — брат Дмитра Власа. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Читати ще «Все може й обвалитися»: ліквідація наслідків атаки РФ на Миколаїв 4 серпня
Читати ще «Море заборонене»: чи відпочивають цього року в Коблевому?
