Жителька Миколаєва Тетяна чекає на повернення додому свого чоловіка – бійця 36 бригади морської піхоти Сергія Бистрицького. Військовий вже 21 місяць перебуває в російському полоні. У очікуванні коханого шиє українські стяги для звільнених з полону бійців. Один з них підготувала й для свого Сергія.
Про чоловіка-захисника Тетяна розповіла Суспільному.
Щоб про нас не забували, нагадуємо, виходимо на мітинги та ярмарки. Стоїмо, щоб не забували. Дружина військовополоненого Тетяна
Тетяна — професійна кравчиня, шиє черговий жовто-блакитний прапор. Передає їх для звільнених із російського полону українських військових.
"Домовлялась навіть на роботі. Дякую керівництву, що мені допомогли. Уперше, коли ми покроїли 218 прапорів, і дівчата мені допомогли, то я такими слізьми плакала", — говорить жінка.
Тетяна шиє прапори. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Мріє, аби її чоловік Сергій Бистрицький, який стримував росіян в Маріуполі, незабаром також одягнув вишитий нею прапор України, повертаючись додому з російського полону.
"Виходив на зв'язок, коли повномасштабна війна почалася, через командира. Мені писали, що їх вже заблокували там, що тяжко. Але ж вони трималися. Він зовсім нічого не розповідав. Ніколи нічого не знала. Він не розповідав мені, бо я взагалі не хотіла, щоб він йшов служити й контракт підписувати", — розповідає Тетяна.
Тетяна та Сергій. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Четвертого квітня 2022 року зв'язок обірвався. Про те, що чоловік в полоні дізналася в сповіщенні від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
"І ще тільки війна почалася, він мені сказав, що вони там заблоковані. І я йому сказала: "Молися". Бо знаю, що він молитву не знав. І я йому написала "Отче наш". І, до речі, мені хлопці сказали, що він кожного дня молився там в полоні", — каже дружина військового.
Говорить, зверталась в різні інстанції, виходила на акції-нагадування. Через Міжнародний комітет Червоного Хреста отримала від Сергія лист, де він написав, що з ним все добре.
Лист від Сергія з полону. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
П'ятого жовтня 2023 року побачила дзвінок з невідомого номера.
"Чую: "Це я, Сергій, не можу до тебе дотелефонуватися на Вайбер. Чому ти поза зоною?" Я кажу "Я не відключена". Заходжу на той Вайбер, а руки тремтять, бо почула його голос. Забіг якраз його брат, діти. Ми всі розхвильовані. Він спитав про батьків, про маму мою. На жаль, тато не дочекався свого Сергія", — згадує Тетяна.
Сергій Бистрицький. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Тетяна дізналася, що військовий нині перебуває в Росії. Постійно думає про Сергія, він до неї неодноразово приходив уві сні.
"Він десь по городу біжить. І я йому назустріч. Потім він мені снився також… Ніби якийсь підвал, медсестри. Я запитую: "Де мій чоловік?" А мені кажуть "Не хвилюйтесь. Він двохсотих возить!" — говорить дружина військового.
Тетяна з беретом чоловіка. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Жінка каже, нині про чоловіка нагадують весільні фото та берет, який той залишив перед виїздом до Маріуполя.
Берет Сергія. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
