Майор Збройних сил України Юрій з Миколаївщини понад десять років навчав дітей історії в сільській школі. У 2021 році він звільнився з навчального закладу та уклав контракт із ЗСУ. Нині військовослужбовець на псевдо «Вчитель» служить у 40 окремій артилерійській бригаді імені Великого княза Вітовта.
Історію колишнього викладача та нинішнього захисника розповіли в Миколаївському обласному ТЦК та СПТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Початок кар’єри та перший військовий досвід
У 2005 році Юрій вступив на історичний факультет Миколаївського державного університету імені Василя Сухомлинського, а у 2006-2008-их паралельно опанував спеціальність командира аеромобільного взводу на військовій кафедрі.
Після університету, у 2010 році історик почав працювати до Ганнівської ЗОШ I-IIIЗагальноосвітня школа І–ІІІ ступенів ступенів тодішнього Братського району, де вчителював 11 років, розповіли в установі.
«Тут він знайшов не лише постійне місце роботи, а й створив сім’ю. Військова спеціальність при цьому не залишалася лише записом у документах. Після початку російської агресії в 2014 році Юрія регулярно залучали до військових зборів і перепідготовки. Остаточне рішення залишити школу й стати до лав ЗСУ він ухвалив у 2021 році». ⠀
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
У жовтні того ж року чоловік підписав контракт і розпочав службу в обраній 40-ій окремій артилерійській бригаді.
«Вибір бригади був особливим ще й тому, що цей підрозділ базувався відносно поруч з рідним краєм. А вже через кілька місяців військові, які тоді вважали, що прибули на Харківщину для навчань, зустріли ранок 24 лютого 2022 року вже зовсім в інших обставинах», — йдеться у повідомленні.
Юрій під час вчителювання З особистого архіву Юрія 
Юрій під час роботи вчителем у кабінеті З особистого архіву Юрія Педагогічний досвід як інструмент військової служби
У перші місяці повномасштабного вторгнення Юрій обіймав посаду заступника командира з морально-психологічного забезпечення і спілкувався з військовими, зокрема молодими хлопцями з Миколаївщини. За віком деякі могли бути йому колишніми учнями.
«Мені з ними було легше, тому що я підійшов до цього як учитель. Скажу так: хлопці були для мене як учні, і мені було легше з ними спілкуватися», — розповідає захисник.
Окрім подій на фронті, колишній вчитель обговорював із ними історію України. Пояснював, як формувалися українська держава та національна ідентичність, розповідав про війни минулих століть, Київську Русь, козацьку добу, Богдана Хмельницького та Івана Мазепу.
«Іноді такі розмови відбувалися біля багаття. Між бойовими завданнями військові смажили сало чи картоплю, а «Вчитель» розповідав їм історичні сюжети, легенди й байки», — написали в ТЦК та СП.⠀
Військовослужбовець Юрій З особистого архіву Юрія 
Військовий читає документ Олег Пасічник (40 ОАБр імені Великого князя Вітовта)
За інформацією установи, учительський досвід допоміг Юрію знаходити спільну мову з людьми, пояснювати складне й підтримувати побратимів у важкі моменти.
«А знання історії стали ще одним способом говорити з бійцями про те, за що вони воюють. Зокрема, чоловік розповідає побратимам про Великого князя Вітовта, чиє ім’я носить бригада, та про його зв’язок з Україною і Миколаївщиною».
Сьогодні Юрій продовжує служити в українському війську. Військовий звертається до школярів із закликом вчити українську мову та історію.
Читати ще «Найважче — стояти й не рухатися»: три штурмовики 79-ї бригади розповіли про перший бойовий вихід
Читати ще «Скільки б ти не поклав “м’яса”, воно все одно пре» — ветеран 36-ї бригади про бої на Курщині та Запоріжжі
