У Миколаєві херсонський підприємець Олексій Гайдук відкрив кав’ярню, присвячену дню визволення його рідного міста від російської окупації. Перший заклад чоловік заснував після деокупації, однак у 2026 році російські дрони його знищили.
Свою історію власник кав’ярні розповів кореспондентам Суспільного.
Знищення кав’ярні в Херсоні
Олексій Гайдук дев’ять місяців перебував у російській окупації. Вже у 2023 році, після звільнення міста, чоловік вирішив відкрити власну кав’ярню. Заклад працював чотири роки, поки в серпні 2026 року російські дрони не знищили приміщення.
«Коли нас звільнили, звісно, я був в такому дуже неймовірному настрої, знову почалося нове життя. Якщо б нас не зруйнували два місяці назад, вже три, то ми б, напевно, ще працювали би, бо всі були готові до останнього працювати, поки є де працювати, є де жити».
«Там вже не було що залишати, все вигоріло повністю. Там нічого не залишилося, просто нічого. Коли ти повністю все втрачаєш, повністю все, що ти вкладав туди чотири роки — його раз і немає. І знову треба все заново десь його брати, купувати, десь гроші шукати. Це дуже тяжко», — розповідає Олексій.
Фото зруйнованої кав'ярні в Херсоні внаслідок обстрілу. Суспільне Миколаїв/Юлія ГолокозВідкриття нового закладу в Миколаєві
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
За словами Олексія, під час ремонту нового приміщення він облаштував собі місце для ночівлі.
«Кожного дня протягом всього ремонту, що я тут робив, я тут ночував. Я там собі на складі влаштував душову кабіну й в спартанських умовах жив».
«Це було дуже круто, бо я лягав тут: міг, коли хочу, лягати, до двох годин працювати, ранком вже встаю пофарбувати, тобто я повністю в атмосферу погрузився ремонту, і все суперово вийшло. Звісно, ця вже така більш прогресивна вийшла, більш сучасна і більша за розмірами», — розповідає чоловік.
Власник кав'ярні Олексій Гайдук Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Чашка на столі та декоративні підсвічені таблички з написами «Миколаїв» і «Херсон» у закладі Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
У день відкриття миколаївської кав’ярні Олексій дізнався, що неподалік його будинку в Херсоні впав збитий російський «шахед».
«Шибки повибивало, поруйнувало стіни. У мене тут відкриття, мені дзвонять, що там «шахед» упав, треба їхати. Я, звісно, не зміг поїхати, поїхав через два дні», — згадує власник кав’ярні.
Декоративна мапа України з підсвіткою Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Стенди зі світлинами та шевронами українських військових Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Декоративний світильник з написом «Херсон» Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У новому закладі є фотографії та декорації, які нагадують про херсонську кав’ярню.
Нині в миколаївському закладі також працюють баристи з Херсона, говорить чоловік.
«Інтер’єр тут інший, але є елементи такі, які теж у нас були в Херсоні. Мапа України, яка у нас така багатостраждальна була: вона після кожного якогось прильоту завжди падала, відламувалася, і я завжди ремонтував, чіпляв — це якось постійно відбувалося».
Олексій поливає квіти. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Після війни Олексій планує знову відкрити кав’ярню в Херсоні. Водночас миколаївський заклад працюватиме й далі.
«Як тільки відкрилися, тут Херсона вся парковка: ВТ, ВТ, ВТ — всі машини з херсонськими номерами. Багато людей тут і з Херсона приїжджали, і тут в Миколаєві зараз дуже багато херсонців живуть».
Дві працівниці кав'ярні за барною стійкою. Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Чоловік каже, що після відкриття до нього почали приходити херсонці. Дехто приїжджає з інших районів міста.
«Така часточка Херсона: прийти, посидіти, їм звичний смак кави й дівчата, ну, і все якось воно по-домашньому».
«Навіть якщо в Херсон повернемося, тут буде другий наш будинок, тому що ми вже тут щось зробили, принесли сюди якесь тепло, вклалися психологічно, морально, грошима і душею. Ну, тут вже моя душа, дівчат душа. Повернемося в Херсон, все одно, я буду і тут і там», — каже Олексій.
Читати ще Останній виступ — із золотом: миколаївська гімнастка Валерія Перемета про завершення кар'єри
Читати ще У Миколаєві спустили на воду вінки в пам'ять про загиблих морських піхотинців
