Спортсменка Анна Куркуріна з Миколаєва встановила черговий світовий рекорд з паверліфтингу. Жінка підняла штангу вагою 57,5 кілограма в 60 років. Вона продовжує виступати на змаганнях і тренує спортсменів з різними захворюваннями.
Про свій шлях та вихованців спортсменка розповіла кореспондентам Суспільного.
12 років тому спортсменка Анна Куркуріна встановила світовий рекорд у жимі лежачи, ставши найсильнішою жінкою планети в паверліфтингу. У свої 60 продовжує брати участь у змаганнях.
«Коли їдеш дуже далеко — чому самій не виступати? І, мабуть, тренування з дітьми допомагають розвиватись», — говорить Анна.
«Щоб вони рівнялись на мене, я маю показати, що тренеру треба довіряти. А завжди показуєш на собі».
Анна під час тренування Суспільне МиколаївНазарій Рубаняк 
Виконання вправи Суспільне МиколаївНазарій Рубаняк
На змаганнях в Івано-Франківську 60-річна спортсменка установила світовий рекорд у своїй віковій категорії, піднявши штангу вагою 57,5 кілограма на біцепс.
«Я не очікувала, що його встановлю. Тому що відрив грудного мʼяза був, минуло 8 місяців. Вирішила просто виступити. Я хочу показати людям мого віку, трохи старшим чи молодшим, що ми ніколи не маємо зупинятися», — каже спортсменка.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
«У мене відірвані і лівий, і правий грудні мʼязи, і нога, але я встановлюю світові рекорди. Ми ніколи не станемо інвалідами — допоки самі собі це не скажемо. Тому спорт допомагає мені ставати кращою навіть у своєму віці».
Виконання вправи під час змагань Особистий архів Анни Куркуріної 
Анна отримує нагороду Особистий архів Анни Куркуріної
Травми — не перепона, якщо є бажання, говорить реабілітолог Анни — Вадим Букшицький.
«На одному з тренувань вона потягнула напівперетинчастий мʼяз задньої поверхні стегна. Тобто тут уже все. Не працює задня поверхня стегна. І підняти штангу… ну, ти на ногу стати не можеш, а тут треба спертися», — говорить спеціаліст.
«Хочеш чи не хочеш, але штангу ти тримаєш і ногами, і руками. Була проблема, але нічого, ходить на своїх двох».
Сама ж Анна зараз хоче допомагати вдосконалюватися своїм спортсменам, які мають важкі захворювання, зокрема дитячий церебральний параліч. Каже, дорога на турніри часто непроста. Такою була і поїздка до Івано-Франківська.
«Те, що робила я і мої дітки, — диво. Дві доби в потязі, ночували на залізничних вокзалах, бо бомбардування були», — говорить Анна.
Реабілітолог Вадим Букшицький зазначає, що на такий результат потрібні роки.
«Те, що ці діти ходять і щось роблять, — це більше фантастика, ніж те, що ви бачите. «Привʼязати ноги до рук» чи «руки до ніг» — це дуже важко. Бо це нервова система. Це дисбаланс», — каже Букшицький.
Хтось приїжджає на тренування в зал, з кимось працює онлайн, говорить Анна Куркуріна.
Один із її вихованців, Дмитро Полович, з дитячим церебральним паралічем установив два світові рекорди з паверліфтингу:
«Так, у нього ДЦП. Але він повністю здоровий у момент, коли він перемагає цей біль, коли він повністю рівно стоїть».
Анна з вихованцем Дмитром. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Успішні результати вихованців привертають увагу спортсменів і федерацій з інших країн. Каже, отримали запрошення в США на щорічний мультиспортивний фестиваль Arnold Classic, який заснував відомий бодібілдер Арнольд Шварценеггер.
«Там, де Вірастюк перемагав й інші найсильніші люди. Там і наша Ольга Лящук. Я хочу, щоб люди бачили, що вони розумніші, цілеспрямованіші. Вони порвуть усіх!» — говорить Анна.
«Я хочу, щоб наших дітей побачив увесь світ».
Читати ще Влучає в «десятку» наосліп однією рукою: як ветеран з Миколаївщини опанував стрільбу з лука і відкрив власний клуб
Читати ще На велосипеді через 15 країн: житель Миколаївщини подолав 7,5 тисяч кілометрів Європою
