У центрі Миколаєва відкрили стінопис, присвячений композитору, історику та просвітнику Миколі Аркасу. Ініціатором проєкту став головний архітектор міста Євген Поляков, а реалізувати його вдалося завдяки підтримці приватних меценатів та роботі миколаївських художників.
Про реалізацію проєкту кореспондентам Суспільного розповіли головний архітектор міста Євген Поляков і художниця Валерія Кучер.
"Один із батьків українського націєтворення"
За словами Євгена Полякова, вибір постаті Миколи Аркаса був невипадковим.
"Микола Аркас — не тільки почесний громадянин Миколаєва, а й визначний українець. У часи Російської імперії він свідомо просував українство: розмовляв українською мовою, підтримував українських письменників, побудував українську школу, збирав наш фольклор, написав першу українську оперу та "Історію України-Русі". Його можна спокійно називати однією із ключових фігур українського націєтворення", — сказав архітектор.
На його думку, постать Аркаса особливо актуальна сьогодні, коли питання української ідентичності набуло нового значення.
"Миколаїв — це українське місто. У ньому жили українці, живуть українці і будуть жити українці", — наголосив Поляков.
Меморіальна дошка Миколі Аркасу на будинку, де він народився (вул. Вадима Благовісного, 13). Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукСлова Аркаса стали девізом стінопису
Окрім портрета, на муралі розмістили слова Миколи Аркаса: "Певен, встане правда і заживе країна знов".
Як розповів Євген Поляков у коментарі Суспільному, напис виконали шрифтом, адаптованим із першого видання книги Аркаса.
"Ми взяли перше друковане видання і адаптували шрифт під цей напис. Хотілося залишити коротку, але дуже сильну цитату, яка сьогодні звучить особливо актуально", — зазначив він.
Меценат Євген, який взяв участь у фінансуванні проєкту, переконаний, що саме ці слова звучать надзвичайно актуально і можуть стати важливим посланням для містян від Миколи Аркаса — одного з тих, завдяки кому українська нація збереглася і має міцне коріння.
"Хотілося б, щоб люди, проходячи повз, не лише бачили гарний малюнок, а й замислювалися над його змістом. Саме завдяки таким людям наша нація збереглася і має міцне коріння", — сказав він.
Оксана Забужко під час відвідин родинного склепу Аркасів у Миколаєві в листопаді 2025 року. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукКобза, сонце та героїня опери "Катерина": що заклали у композицію
Авторкою ескізу стала художниця Валерія Кучер. За її словами, вона прагнула створити не лише портрет, а й художню історію про особистість Аркаса.
"Мені хотілося створити не просто портрет, а й показати те, що мені відгукнулося в особистості цієї людини. Так у композиції з’явилися сюрреалістичні образи: сонце в кобзі, оркестр на плечах і Катерина, яка йде стежкою з нот за плечем майстра", — розповіла художниця.
Кобза символізує внесок Аркаса у розвиток української музики, стежка з нот — його творчий шлях як композитора, а образ Катерини відсилає до однойменної опери. Сонце в кобзі художниця трактує як символ культурного просвітлення України, поділилася місткиня.
Книга за авторства Миколи Аркаса. Миколаївський краєзнавчий музей. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Під час роботи над стінописом довелося працювати з історичними матеріалами. На думку Валерії, без цього неможливо створити подібний проєкт.
"Незнання поставило б мене в незручне становище перед миколаївцями. Процес створення муралу завжди викликає цікавість у перехожих, тому я часто розповідаю людям про героя роботи, його внесок та значення для міста й культури", — розповіла художниця.
Над створенням стінопису працювали Валерія Кучер, Дмитро Волошин та Олена Мартинова. До окремих робіт також долучалися рідні та друзі команди. Створення муралу тривало близько 20 робочих днів.
"Це найбільший мурал у моїй практиці, тому він став справжнім викликом і перевіркою на сміливість Сміливість була потрібна в усьому: і через масштаб об’єкта, і через відповідальність працювати в центрі міста над образом такої важливої особистості. Це був дуже цінний професійний і особистий досвід", — сказала Валерія Кучер.
Вона також розказала, що отримувала багато схвальних відгуків як наживо під час виконання роботи, так і в інтернеті, тому сподівається, що після відкриття мурал стане новою "родзинкою" вулиці Соборної.
Проєкт підтримали меценати
До фінансування стінопису долучилися миколаївські підприємці, які вважають, що постать Миколи Аркаса заслуговує на ширше суспільне визнання. Благодійники попросили не називати їхніх прізвищ. За словами одного з них, підтримка подібних ініціатив для них не є питанням публічності чи репутації, а насамперед відповідальністю перед містом і громадою, у якій вони живуть і працюють.
За словами Дмитра, навіть під час війни важливо підтримувати культурні й просвітницькі ініціативи.
"Місто продовжує жити, тому навіть під час війни, а можливо, й особливо під час війни, важливо підтримувати культурні та просвітницькі ініціативи. Саме культура, національна ідея спротиву та пам'ять про наших попередників відрізняють нас від ворога. На жаль, про багатьох людей, які творили українську історію, містяни досі знають недостатньо", — сказав він.
Меценат Вадим зазначив, що підтримав проєкт, щойно дізнався про нього.
"Це не тільки прикрашає центр міста, а й допомагає людям більше знати нашу історію і більше любити Миколаїв", — розповів він.
На думку бізнесменів Артема та Сергія, новий мурал має нагадувати містянам про українську культурну спадщину Миколаєва та її тяглість..
"Микола Аркас ще за часів Російської імперії працював над утвердженням української культури, історії та писемності. Сьогодні, коли ми знову боремося за свою ідентичність, його постать набуває особливого значення. Сподіваємося, що мурал стане ще однією культурною візитівкою Миколаєва і нагадуванням про те, що українська культура та ідентичність завжди були частиною нашого міста, а не того світу, який нам зараз намагаються силою нав'язати», — зазначили меценати.
Бізнесмен Євген розповів, що народився і живе в Миколаєві, тому для нього важливо, щоб його місто мало не лише сучасне обличчя, а й пам’ятало своїх видатних земляків.
"Микола Аркас — одна з тих постатей, про яких багато хто чув, але далеко не всі знають, наскільки великий внесок він зробив в українську культуру. Хотілося допомогти зробити його ім’я ближчим і зрозумілішим для містян", — зазначив він.
Ініціатори, художники та меценати проєкту. Світлина надана організаторами"Повертаємо своїх людей у публічний простір"
Євген Поляков переконаний, що повернення в публічний простір діячів, які формували українську ідентичність Півдня, має бути одним із завдань культурних інституцій.З а його словами, постать Миколи Аркаса демонструє, що навіть за часів Російської імперії можна було свідомо розвивати українську культуру.
"Треба цінувати своїх людей, які тут жили і розбудовували місто не заради імперії, а заради Миколаєва та України. Не просто так про багатьох із них мовчали і не виносили їх у публічний простір", — сказав він.
За словами архітектора, у Миколаєві вже розглядають нові сюжети для подібних мистецьких проєктів.
"Це один із кроків. І в цьому напрямку треба рухатися далі", — додав Поляков.
Після завершення роботи над стінописом біля муралу зібралися його ініціатори, художники та меценати. За словами Євгена Полякова, зустріч стала нагодою подякувати всім, хто долучився до реалізації проєкту, познайомити учасників між собою та обговорити майбутні культурні ініціативи.
