Деокуповані громади Миколаївщини продовжують відновлювати житло, дороги, школи та інфраструктуру, однак щоденні російські атаки й близькість до лінії фронту не дають повернутися до повноцінного мирного життя.
Про виклики, відбудову та життя людей у Заводській і Горохівській громадах йшлося в ефірі програми «Радіодень» 3 серпня.
Деокуповані громади Миколаївщини: життя між відбудовою та постійними обстрілами
Наприкінці липня 2026 року безпекова ситуація на Миколаївщині залишається напруженою. Російські війська продовжують атакувати портову та цивільну інфраструктуру області, застосовуючи керовані авіабомби, безпілотники типу «Shahed», «Молнія», а також новий реактивний дрон «Бандероль», який уже використовували для удару по Степівській громаді.
Найчастіше під ударами опиняються Миколаївський та Баштанський райони. Майже щодня у зведеннях фігурують Снігурівська, Горохівська, Березнегуватська, Куцурубська, Очаківська громади та Баштанка.
Під час повномасштабного вторгнення російські війська окупували частину територій Баштанського та Миколаївського районів. У листопаді 2022 року більшість цих громад звільнили українські військові. Тоді ж Президент України створив місцеві військові адміністрації для оперативного управління відбудовою та ліквідації наслідків бойових дій.
У області було створено три місцеві військові адміністрації. У Баштанському районі Снігурівську міську військову адміністрацію очолив Іван Кухта, а Горохівську сільську військову адміністрацію — Радіон Завадський. У Миколаївському районі Первомайську селищну військову адміністрацію очолив Максим Коровай.
У 2026 році керівництво кількох військових адміністрацій змінилося. Зокрема, у Південноукраїнську створили міську військову адміністрацію, яку очолив колишній начальник Снігурівської МВА Іван Кухта. Снігурівську адміністрацію очолив ветеран російсько-української війни Олександр Павлов, а Заводську селищну військову адміністрацію — Роман Возняк.
Заводська громада: відновлення після окупації
Частина населених пунктів Заводської громади, яка до перейменування мала назву Первомайська, перебувала під російською окупацією до листопада 2022 року. За цей час громада зазнала руйнувань.
За словами начальника Заводської селищної військової адміністрації Романа Возняка, головна мета — замінити зруйновані будинки відновленими.
«Я хочу поміняти ті будівлі, які сьогодні зруйновані, на ті, які будуть відбудовані. Громада була дуже близько до зони бойових дій, кілька сіл перебували в окупації. Роботи вже зроблено багато, але попереду ще більше», — говорить він.
Зруйнований будинок, листопад 2025 року, Любомирівка. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
За його словами, у громаді вже відновили 42 житлові будинки. Значну допомогу надають міжнародні партнери та самі жителі, які активно беруть участь у грантових програмах.
Одним із прикладів такої співпраці стало облаштування дитячого майданчика та підготовка проєкту мініфутбольного поля.
Також місцеві жителі разом із владою власними силами ремонтували аварійні ділянки доріг.
«У нас є ініціативна група людей, яка об’єднує жителів. Ми разом шукаємо рішення, а потім реалізуємо їх. Так вдалося відремонтувати частину центральної дороги», — каже Роман Возняк.
Найбільшою проблемою громади він називає руйнування Засільського цукрового заводу, який був головним роботодавцем.
«Без цього заводу дуже важко. Це робочі місця, бюджет громади, податки», — зазначає начальник адміністрації.
Нині до громади повернулися близько половини жителів. У кількох школах планують відкрити змішану форму навчання, однак залишаються проблеми з організацією харчування.
Горохівська громада під обстрілами
Горохівська громада також перебувала під окупацією майже вісім місяців. Хоч під час окупації вона не зазнала масштабних руйнувань, нині регулярно потерпає від російських ударів.
Восьмого липня російські війська завдали удару керованими авіабомбами по селах громади. Унаслідок атаки загинули 38-річна жінка та її 15-річна донька.
Ще одна дитина — 13-річна дівчинка, дістала поранення. Крім того, в іншому населеному пункті цієї ж громади постраждала 39-річна місцева жителька.
Начальник Горохівської сільської військової адміністрації Родіон Завадський говорить, що через постійну небезпеку люди повертаються неохоче.
«Ситуація ця небезпечна, і до громади місцеві жителі повертаються не дуже охоче. Більшість переселенців — понад тисячу людей. Люди переїжджають, трохи поживуть і їдуть далі. Це як перевалочна база. Хто переїжджає, хто залишається», — розповідає він.
За його словами, після ударів РФ повністю зруйновано школу в Новоолександрівці, тому діти й надалі навчатимуться дистанційно.
Зруйнована будівля ліцею на Миколаївщині. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв
У громаді працюють мобільні медичні бригади, фельдшерські пункти та виїзні відділення «Укрпошти». Також міжнародні організації допомагають жителям продуктами, паливом та грошовими виплатами.
«Людей без допомоги не залишають», — каже Родіон Завадський.
Відбудова триває попри війну
Попри постійні атаки, у деокупованих громадах Миколаївщини продовжують відновлювати житло, ремонтувати дороги, облаштовувати укриття та підтримувати роботу соціальної інфраструктури.
Водночас триває документування воєнних злочинів російської армії, а жителі громад, які пережили окупацію, продовжують повертатися до життя та відбудовувати свої домівки.
