На Брамі та мурах суднобудівної вахти в Миколаєві збереглися серпи і молоти, комуністичні написи та стилізоване зображення Кремлівської стіни з танком. У червні 2024 року споруду внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури національного значення. Водночас Миколаївська ОВА не надала Мінкульту актуальної облікової документації та фотофіксації об’єкта.Чиновники заявили, що не мали повноважень оцінювати символіку, а Мінкульт послався на погодження об’єкта облдержадміністрацією та Українським інститутом нацпам’яті без зауважень.
Як пам’ятку внесли до Реєстру, не врахувавши наявну на ній комуністичну символіку, — з’ясовувало Суспільне.
Як на брамі XIX століття з’явилася комуністична символіка
Браму та мури суднобудівної вахти збудували в 1848 році за проєктом архітектора Карла Акройда. У 1975–1978 роках браму реконструювали: колонам і барельєфам гіпокампів у давньогрецькій міфології морський кінь з риб’ячим хвостомповернули первісний класичний вигляд. Водночас історичні мури навколо прохідної суднобудівного заводу доповнили елементами радянської монументальної пропаганди.
Металеві рельєфи з комуністичною символікою з’явилися на об’єкті вже в 1980-х роках. Над ними працювала група миколаївських художників під керівництвом Анатолія Завгороднього.
Таким чином, на пам’ятці архітектури XIX століття збереглися не лише первісні архітектурні елементи, але й створені за радянської доби рельєфи й написи «Искра», «Капитал», «Маркс», «Завод работает на коммунизм» тощо.
Художнє оформлення стіни суднобудівного заводу з написом «Завод работает на коммунизм». Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукЧому пам’ятку внесли до Реєстру без фотофіксації
У відповіді на запит Суспільного в управлінні культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації 13 жовтня 2026 року повідомили, що Брама та мури отримали статус пам’ятки ще за радянських часів. Відомство послалося на постанову Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року №970.
В ОВА пояснили, що під час подання застосували спеціальну норму Порядку обліку об’єктів культурної спадщини: вона дозволяла вносити до Реєстру об’єкти, узяті на державний облік за попереднім законодавством, на підставі раніше набутого охоронного статусу, якщо облікової документації на них немає.
Напис «Пятилетку в 4 года» на стіні суднобудівного заводу. Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
У першій відповіді ОВА повідомила, що облікову документацію на Браму та мури підготували, сформували й надіслали до Мінкульту. Однак у відповіді від 2 листопада 2026 року відомство уточнило: до Мінкульту разом із поданням від 3 жовтня 2023 року передали лише офіційний лист і перелік об’єктів. Облікової документації, актів візуального обстеження та фотофіксації серед матеріалів не було. Це підтвердили й у Мінкульті.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
Фрагмент художнього оформлення стіни суднобудівного заводу з написами «Капитал», «Карл Маркс», «Искра». Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
Водночас у відповіді Мінкульту йдеться: якщо дані про об’єкт потребують уточнення, уповноважений орган може скласти акт візуального огляду й подати його разом із пропозицією про внесення до Реєстру. Утім загалом реєстрація відбулася «із дотриманням процедур, передбачених законодавством у встановленому законодавством порядку».
Отже, ОВА і Мінкульт пояснюють внесення Брами та мурів до Реєстру без актуальної облікової документації застосуванням спеціальної процедури для пам’яток, які отримали охоронний статус за попереднім законодавством. Однак у наданих відповідях вони не пояснили, чому об’єкт національного значення на момент подання в Мінкульт не мав облікової документації та чому не розглянули можливості підготувати актуальну документацію з урахуванням отримання попереднього статусу ще за радянських часів, стану споруди й наявних на ній зображень, заборонених українським законодавством.
Фрагмент художнього оформлення стіни суднобудівного заводу з комуністичною символікою. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукЯку роль у процедурі відігравав УІНП
Мінкульт повідомив, що під час підготовки проєкту рішення про внесення пам’ятки до Державного реєстру погоджував його з низкою органів, серед яких Український інститут національної пам’яті, який оцінює відповідність об’єктів, що вносять у Реєстр, критеріям деколонізації та декомунізації.
Суспільне отримало лист УІНП до Мінкульту від 18 січня 2024 року. У ньому інститут повідомив, що розглянув проєкт урядової постанови про внесення пам’яток культурної спадщини національного значення до Державного реєстру в Миколаївській області та погодив його без зауважень.
Водночас у цьому листі не деталізовано, на якій підставі проєкт погодили без зауважень, які саме матеріали щодо Брами та мурів вивчали в інституті та чи аналізували фахівці зображення й написи, які нині залишаються на споруді.
Лист-погодження Українського інституту національної пам'яті від 18.01.2024. Суспільне МиколаївЩо кажуть в ОВА про демонтаж написів і зображень
В ОВА пояснили, що під охорону підпадають архітектурні характеристики Брами та мурів, а не окремі написи й декоративні елементи, нанесені на споруду пізніше.
«Предметом охорони пам’ятки архітектури є об’ємно-просторова композиція, конструктивні рішення та первинне пластичне вирішення фасадів», — йдеться у відповіді відомства. Там також зазначили, що демонтаж написів і зображень «не призведе до зменшення цінності пам’ятки та не порушить її предмет охорони».
В ОВА також зауважили, що під час підготовки документів не мали повноважень самостійно надавати правову оцінку символіці. За поясненням відомства, воно виступало ініціатором подання, а рішення про внесення об’єкта до Реєстру ухвалювали Мінкульт і Кабмін.
Фрагмент художнього оздоблення стіни суднобудівного заводу з написом «1941-1945». Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
Брама та мури перебувають у державній власності на балансі підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром».
У відповіді на запит управління культури додатково повідомило, що, з огляду на неодноразові звернення громадян, Миколаївська обласна військова адміністрація та Миколаївська міська рада як у письмовій формі, так і під час усних комунікацій доводили до відома власника пам’яток інформацію про необхідність вжиття заходів щодо демонтування комуністичної символіки на об’єктах.
Частина стіни суднобудівного заводу зі слідами демонтажу. Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
Листом від 21.01.2025 підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» повідомило Миколаївську обласну військову адміністрацію про те, що власник пам’ятки запланував реставраційні роботи, під час яких демонтують заборонені комуністичні символи. Проте на наступний лист від 25 червня 2025 року до балансоутримувача об’єкта обладміністрація відповіді не отримала.
27 жовтня 2026 року ОВА знову звернулася до АТ «Укроборонпром» та державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» із вимогою невідкладно вжити заходів для видалення забороненої символіки з метою забезпечення дотримання декомунізаційного законодавства. Однак станом на час підготовки відповіді документи для погодження робіт із демонтажу до ОВА не надходили.
Стилізоване зображення Кремлівської стіни і танка на мурах суднобудівного заводу. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукІнша пам’ятка на території заводу
Окремо до Державного реєстру внесли адміністративне приміщення заводоуправління 1951 року. Воно отримало статус пам’ятки місцевого значення наказом Мінкульту від 18 квітня 2022 року №143 і має того самого власника та балансоутримувача.
За інформацією ОВА, документи щодо цього об’єкта подали 15 липня 2021 року за тією самою спеціальною процедурою, яку згодом застосували до Брами та мурів. Наявність герба СРСР на фронтоні верхня частина фасаду будівлі, обмежена з боків двома схилами даху, а знизу — карнизом чи рівнем перекриттябудівлі в історичному ценрі міста не була зазначена в документації, що супроводжувала подання.
Металеві рельєфи з комуністичною символікою на стіні суднобудівного заводу. Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
За словами заступника міського голови Анатолія Петрова, місто в 2024 році зверталося до балансоутримувача щодо демонтажу забороненої символіки з фасаду будівлі. Однак герб продовжують закривати тканиною.
У коментарі Суспільному Петров зазначив, що питання демонтажу герба належить до повноважень органу охорони культурної спадщини Миколаївської ОВА. Проте до них не надходила документація від балансоутримувача, необхідна для проведення таких робіт.
