Виїхали з дому через війну, маєте пошкоджене житло або отримали рахунок із боргом, з яким не погоджуєтеся, — у таких випадках важливо зафіксувати обставини та письмово повідомити постачальників комунальних послуг. Коли діє мораторій на їхнє припинення, як перевірити статус території, що робити у разі пошкодження житла та як діяти після отримання судового наказу, розповіли під час лекції «Оплата за комунальні послуги під час війни: актуальні питання» для мешканців Миколаївщини. Мораторій залежить від конкретної території.
Зустріч організували БО «БФ «Схід SOS» у просторі «Затишно space», розповіли журналісти Суспільного Миколаїв.
Сам факт проживання на Миколаївщині не означає автоматичного звільнення від оплати комунальних послуг, заборони нараховувати штрафи за прострочені комунальні платежі або неможливість для постачальника припинити чи обмежити надання окремих комунальних послуг через борги.
За словами юристки Тетяни Кучерявої, важливо перевіряти, чи входить конкретний населений пункт до переліку територій можливих або активних бойових дій або тимчасово окупованих територій та яка редакція цього переліку діяла у спірний період. Від цього залежить, які саме обмеження та види мораторію на нарахування і стягнення плати за комунальні послуги застосовуються.
«Миколаївська область вся не входить у цей перелік. Наприклад, місто Миколаїв є територією можливих бойових дій, а Врадіївщина до такої території не належить», — пояснила юристка.
Від статусу території залежить, зокрема, можливість постачальника припинити або обмежити надання окремих комунальних послуг через борги.
Тому, якщо виникла суперечка щодо нарахувань, юристка радить перевіряти не лише актуальний перелік, а й його редакцію на період, за який нарахували борг.
Юристка Тетяна Кучерява під час лекції «Оплата за комунальні послуги під час війни: актуальні питання» у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукЯкщо ви виїхали з житла
Людина, яка понад 30 днів не проживає у помешканні, має повідомити про це постачальника відповідної послуги. За словами Тетяни Кучерявої, це правило не пов’язане винятково з воєнним станом.
Якщо в помешканні встановлені лічильники, важливо зафіксувати їхні показники перед виїздом — наприклад, зробити фото — та надалі передавати показники відповідно до встановленого порядку. Якщо лічильника немає, споживач може звернутися із заявою про перерахунок, додавши документи, які підтверджують його відсутність.
Для внутрішньо переміщених осіб таким підтвердженням, зокрема, може бути довідка про цей статус. Юристка радить зберігати копії всіх довідок ВПО, навіть якщо пізніше документ замінюють на новий.
«Завжди треба зберігати ці довідки, тому що, якщо дійде до того, що вам треба буде довести, що ви там не проживали і вам щось неправомірно нарахували, це буде доказом», — пояснила представниця БО «БФ «Схід SOS» Катерина Безсонова.
Учасниця заходу «Оплата за комунальні послуги під час війни: актуальні питання» у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукПошкоджене або зруйноване житло: постачальника потрібно повідомити
Окрема ситуація — житло, яке стало непридатне для проживання внаслідок російських обстрілів.
За словами юристки, не варто чекати, поки постачальник сам дізнається про пошкодження. Власнику радять письмово повідомити компанію та додати документи, які підтверджують обставини.
Серед можливих підтверджень:
- витяг із Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
- акт обстеження житла;
- документи ДСНС;
- підтвердження звернення до поліції;
- фото- та відеоматеріали пошкоджень;
- актуальні показники лічильників, якщо є можливість їх зробити;
- документи, які підтверджують неможливість проживання або користування мережами.
У заяві, за словами Тетяни Кучерявої, варто просити не просто «списати борг», а провести обстеження, зафіксувати технічну неможливість надання послуги, припинити або скоригувати нарахування, провести перерахунок за конкретний період та надати детальний розрахунок особового рахунку.
«Це важливо, щоб у майбутньому можна було відокремити спірні нарахування від боргу за попередні періоди».
«Телефонної розмови недостатньо»
Одна з головних порад юристки — усі суперечки з постачальниками переводити у письмову площину.
Якщо людина не погоджується з рахунком, у заяві варто зазначити номер особового рахунку, адресу житла, період нарахування, суму, з якою споживач не погоджується, причину та конкретну вимогу — наприклад, провести перерахунок. До заяви потрібно додати документи, які підтверджують позицію споживача.
Звернення можна подати особисто, залишивши собі копію з відміткою про прийняття, або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення. Ще один варіант — електронне звернення з використанням кваліфікованого електронного підпису.
«Перше правило, воно стосується завжди і всього: подаємо все в письмовому вигляді. Залишаємо собі свій примірник з доказами», — наголосила Тетяна Кучерява.
За її словами, саме документальне підтвердження звернення може стати доказом у разі подальшого спору.
«Не погоджуєтесь із частиною рахунку — не варто припиняти платити повністю»
Юристка також радить не припиняти оплату всіх комунальних послуг лише через те, що споживач оскаржує одну частину рахунку.
Наприклад, якщо людина вважає неправильним нарахування за вивезення сміття, вона може подати претензію та вимагати перерахунку, але продовжувати оплачувати ту частину послуг, із якою погоджується.
Якщо послуга надається неналежної якості, споживач може вимагати складання відповідного акта. Якщо представник постачальника не реагує, процедура передбачає можливість оформлення акта за участю інших осіб та його направлення виконавцю.
Що робити, якщо постачальник погрожує судом
Постачальник може звернутися до суду для стягнення заборгованості. Один із поширених механізмів — судовий наказ.
За словами Тетяни Кучерявої, особливість наказного провадження в тому, що людину як правило не викликають на засідання. Якщо споживач отримав судовий наказ і не погоджується з вимогами, він має право звернутися до суду із заявою про його скасування у встановлений законом строк.
Водночас скасування судового наказу саме по собі не означає, що борг зникає. Постачальник може надалі звернутися до суду вже з позовною заявою. Тому після скасування наказу варто окремо вирішувати питання щодо самого боргу: надавати квитанції, докази виїзду, документи про пошкодження житла або інші підтвердження.
Юристка радить не ігнорувати листи від суду та виконавчої служби.
Лекція «Оплата за комунальні послуги під час війни: актуальні питання» у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Діна ПлетенчукЯкі платежі можуть залишатися навіть після виїзду
Виїзд із квартири не означає автоматичного припинення всіх платежів, розповіли на лекції.
Як пояснила Тетяна Кучерява, співвласники багатоквартирного будинку продовжують нести витрати, пов’язані з управлінням та утриманням спільного майна. Йдеться, зокрема, про внески ОСББ та витрати на загальнобудинкові потреби.
Якщо ж квартира пошкоджена і непридатна для проживання, ситуацію потрібно окремо підтверджувати документами та звертатися до відповідного виконавця послуги або ОСББ.
Що робити якщо немає грошей на оплату
Якщо людина має борг і не може погасити його одразу, одним із варіантів може бути реструктуризація заборгованості.
Зокрема, питання боргу може бути важливим під час оформлення житлової субсидії. Учасникам зустрічі пояснили, що за певних умов укладена з постачальником угода про реструктуризацію може бути документом для Пенсійного фонду під час розгляду питання про субсидію.
Водночас сама відсутність грошей не є підставою просто залишати рахунки без реагування. Юристки радять звертатися до постачальника, з’ясовувати суму боргу та можливості реструктуризації.
Що варто зробити мешканцям Миколаївщини
Підсумовуючи лекцію, Тетяна Кучерява радить споживачам:
«Війна не означає, що ми не повинні виконувати свої обов’язки. Але якщо у нас виникає спір, ми повинні його вирішувати, а не мовчати», — підсумувала юристка.
За словами Кучерявої, тема лекції виникла через численні звернення до БО «БФ «Схід SOS» як від внутрішньо переміщених людей, так і від місцевих жителів, які через війну неодноразово змінювали місце проживання.
