Кінбурнська коса — одна з найунікальніших природних територій України, розташована на Миколаївщині, яка з початку повномасштабного вторгнення Росії опинилася під окупацією. За 4 роки війни півострів пережив масштабні пожежі та екологічні втрати. Звідти регулярно ведуться обстріли прибережних громад регіону. Територія залишається важливим стратегічним плацдармом для російських військ та однією з цілей Сил оборони України.Що відомо про Кінбурнську косу
Кінбурнська коса розташована на півдні Миколаївської області та є частиною Кінбурнського півострова.
Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" став першим об’єктом такого типу в Україні. Його було створено відповідно до рішення Миколаївської обласної ради №16 від 15 жовтня 1992 року.
На півострові завдовжки близько 40 кілометрів розташовувалися найбільші в Європі поля диких червонокнижних орхідей, ліси, рожеві озера та оселища для понад 4700 видів тварин. Значна частина території входить до регіонального ландшафтного парку "Білобережжя Святослава".
Кінбурнська коса. Архівне фото: Суспільне Миколаїв
Окупація Кінбурнської коси та чому вона важлива для Росії
Російські війська зайшли на територію Кінбурнського півострова у березні 2022 року з боку тимчасово окупованої частини Херсонської області.
Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук говорить, що Кінбурнська коса залишається стратегічно важливою для росіян саме через її розташування.
Територія Кінбурнської коси. Архівне фото: Суспільне Миколаїв
Це дозволило їм встановити контроль над значною ділянкою морської акваторії Чорного моря, адже тут сходяться виходи із портів Херсона (Херсонський морський торговий порт) та Миколаєва (Морські торгові порти (МТП) "Миколаїв", "Ольвія" та "Ніка-Терра"). Таким чином, окупувавши косу, російські військові фактично заблокували виходи з цих портів.
За словами речника, в портах Миколаївщини досі залишаються заблокованими десятки суден, частина з яких ходить під іноземними прапорами.
Крім того, російські військові регулярно ведуть обстріли Очаківської та Куцурубської громад.
На цифровій мапі: місто Очаків та тимчасово окупований Кінбурнський півострів, що на Миколаївщині. DeepState
Екологічні наслідки окупації
Уже в середині квітня 2022 року на Кінбурні почалися масштабні пожежі.
12 травня 2022 року повідомлялося, що займання на території коси тривають понад тиждень. Через кілька днів до узбережжя біля Очакова морем припливла косуля, яка, ймовірно, рятувалася від вогню.
Місцевий житель Микола Черниш розповідав, що тварина подолала близько десяти кілометрів морем.
"Уявіть, як були здивовані рибалки, коли помітили, що з відкритого моря шурує на них незнайома "риба". Виснажена та голодна ходить по базі відпочинку, заглядає в очі, відчуває — свої".
Пожежа на Кінбурнській косі. Миколаївщина, 2022 рік. Архів Суспільне Миколаїв
Також, за словами речника ВМС, після підриву Каховської ГЕС значна кількість мін та інших небезпечних предметів була змита водою саме в акваторію навколо коси. Через активні бойові дії оцінити реальний масштаб забруднення наразі неможливо.
"Це і мінне забруднення, і екологічні наслідки бойових дій. Збитки настільки великі, що мова йде зараз про десятки років відновлення заповідників на Кінбурнській косі. Це ще один злочин росіян проти України — екоцид", — сказав Плетенчук.
Пожежа на Кінбурні. Фото з архіву місцевих жителів
Удари по російських позиціях
Протягом окупації Кінбурнська коса неодноразово ставала ціллю українських військових.
У травні 2024 року морські дрони СБУ "Sea Baby", на які українці збирали через платформу "UNITED24", спільно з ВМСУ відпрацювали з моря по позиціях росіян на Кінбурнській косі, про це повідомили Суспільному джерела у спецслужбах.
У серпні під час місії на косі спецпризначенці атакували укріплення росіян на їхніх позиціях "Кінбурнська фортеця" та "морський вокзал" й "пам’ятник Суворову", йдеться в повідомлені розвідки.
Також улітку 2024 року бійці Сил оборони кілька разів встановлювали українські прапори на території Кінбурнського півострова.
Український прапор на будівлі на Кінбурнській косі, липень 2025 року. Підрозділ безпілотних систем 123-ї бригади/Telegram
Плетенчук каже, станом на 2026 рік основна робота ведеться дистанційно.
"Там робота ведеться дистанційно, тому що висадка десанту — це найскладніший вид морських операцій. Без значного успіху на суходолі, який дозволяє фактично йти назустріч своїм військам, подібні операції не проводяться. Тому, відповідно, це лише робота наших підрозділів безпілотних систем — саме так".
Серпень 2024 року. Українські розвідники атакували росіян на окупованій Кінбурнській косі та двічі встановили на ній український прапор. Скриншот з відео/Андрій Коваленко
Чи можливе звільнення коси
Дмитро Плетенчук розповів, що Сили оборони постійно завдають ударів по російських військах на Кінбурні, однак повністю змінити ситуацію без звільнення лівобережної частини Херсонщини буде складно.
"Тому що безпосередньо із коси, якщо заходити, це було б доволі складно".
Також за його словами, російські війська впродовж окупації облаштували на косі інженерні укріплення та захисні споруди.
Кінбурнська коса в Очаківському районі Миколаївської області, 23 вересня 2015 р. УНІАН/Євген Колесник
Контроль над косою впливає на безпеку та економіку
Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснив, що контроль над Кінбурнською косою має не лише військове, а й економічне значення.
За його словами, окупація півострова не дозволяє Україні повноцінно використовувати водні транспортні шляхи та морські порти.
"Україна не може забезпечувати транспортування і задіяти свої порти, які виходять до моря. Це важливий воєнний та економічний аспект", — зазначив Романенко.
Він вважає, що змінити ситуацію можна насамперед завдяки сучасним технологіям, зокрема використанню безпілотників.
Берег Кінбурнської коси. Фото: Суспільне Миколаїв
Дрони створюють логістичний тиск на окупантів: що відбувається на Кінбурні зараз
За словами Романенка, останніми місяцями українські сили значно посилили удари по логістичних маршрутах російської армії на півдні України та в окупованому Криму. Він зазначив, що безпілотники дедалі частіше використовують елементи штучного інтелекту, що підвищує ефективність їхнього застосування.
Сили оборони України протягом кількох останніх тижнів організували логістичний локдаун для противника на півдні, говорить генерал-лейтенант.
За його словами, авто та залізничні шляхи, якими користуються російські підрозділи перебувають під системними ударами українських дронів, а протидіяти цьому противнику не вдається.
"Фактично в денний час, ну, вивели з експлуатації майже цивільні засоби рухомості, а воєнне, значить, здійснюють транспортування в нічний час окремо, і їх намагаються прикривати ці мобільні вогневі групи. В зв'язку з тим, що ця дорога, так звана "новоросія", суттєво під вогневим контролем, в зв'язку з тим, що нанесені удари по мостам і Чонгарському, низці інших, то ворог шукає можливості знаходити шляхи різні, але це втрата часу".
Оператор дрона підрозділу «Смерть з небес». Колаж Суспільне Миколаїв
Такі враження логістичних шляхів упливають безпосередньо на підрозділи окупаційних військ, розміщених на Кінбурнській косі, зазначає Романенко.
"Різні оглядачі — як закордонні, так і наші — про це говорять. Але поки що Генеральний штаб офіційно цього не підтверджує. Натомість відповідну інформацію надає рух спротиву "АТЕШ", — каже експерт.
Партизанський рух "АТЕШ" у своєму Telegram-каналі 8 червня 2026 року заявив, що російські військові нібито залишають позиції на Кінбурнській косі Миколаївської області через проблеми з логістикою та втрати особового складу.
У повідомленні йдеться, що частину російських військовослужбовців перекинули на Запорізький напрямок, а підрозділи, які залишилися на Кінбурнській косі, нібито не були доукомплектовані.
Речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин у коментарі Суспільному повідомив, що не може підтвердити або спростувати інформацію, поширену партизанським рухом.
"На жаль, ми АТЕШ не коментуємо, тому що вони мають свої джерела, які ми не можемо перевірити, підтвердити або спростувати. Я можу лише сказати, що Сили оборони України намагаються взяти під вогневий контроль логістичні шляхи на Херсонщині. А Кінбурнська коса має сухопутне сполучення через ТОТ Херсонщини, тому, можливо, так. І всі ці логістичні шляхи, усе вороже перевезення, ворожу логістику зараз Сили оборони України намагаються перерізати", — сказав Волошин.
Кінбурнська коса. Getty Images
Логістика окупантів стає дедалі складнішою
Перебування російських підрозділів на Кінбурнській косі ускладнюють не лише регулярні відпрацювання по ним Сил оборони України, а й брак інфраструктури на території заповідника, розповів Дмитро Плетенчук.
За його словами, на Кінбурнській косі залишилося небагато місць, де російські військові можуть приховувати техніку та особовий склад. Він додав, що українські сили постійно працюють на цьому напрямку та виявляють такі місця.
Територія Кінбурнської коси. Миколаївщина, 2022 рік. Суспільне Миколаїв/Дар’я Свистуха
Він додав, що логістика на Кінбурні була складною ще до початку повномасштабної війни через природні особливості місцевості.
"Не кожен водій міг туди доїхати насправді", — сказав речник.
