У Південноукраїнську проживають понад дві тисячі людей з інвалідністю, 84 з них пересуваються на кріслах колісних. Водночас тротуари, входи до магазинів і банкомати не всюди доступні для маломобільних людей.
Про безбарʼєрність міста кореспондентам Суспільного розповіли в Департаменті архітектури та містобудування і місцеві жителі.
Місцева жителька Альона щодня пересувається містом на кріслі колісному. Через брак облаштованого спуску з тротуару жінці доводиться рухатися проїзною частиною, щоб дістатися до деяких магазинів.
Жителька Південноукраїнська Альона, яка пересувається на кріслі колісному, показує, чому не може дістатися до банкомату. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Не всюди люди на кріслах колісних можуть безперешкодно скористатися банківськими послугами.
«От дивіться — наглядний приклад: до «Кобзаря» є пандус, слава Богу. Його тут довго-довго не було. Прекрасно. До банкомата людині-візочнику — ні мені, ні на маленькому візку… Це просто якесь знущання», — говорить жінка.
«Я навіть уявити не можу, як до цього банкомата дістатися. Оце що таке зроблено? Аж на душі похмуро стало. Тут навіть людина ходяча не кожна забереться».
Проблеми виникають і під час звичайних покупок. У одному з магазинів міста Альона раніше могла придбати хліб через віконце. Тепер воно зачинене, тож жінці доводиться шукати альтернативу.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google 
«Тепер вони через віконечко, я так розумію, не подають хлібчик. Але ж на дверях у нас що робиться? Мені майже по підкрилок сходина. Не знаю, як то зробити», — каже жінка.
Поріг магазину. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Не на камеру продавчиня магазину пояснила: значно збільшився асортимент, тому продаж через віконце неможливий. Водночас вона каже, що може винести товар за потреби.
Як приклад, Альона розповіла, що заїжджати зручно біля «Символу Надії», який відкрили 6 вересня.
«Вони б могли тут на раз-два зробити сходинку-дві. Тут є оцей підйом — зробити сходинку (але не зробили — ред.). Чому не можна кругом робити зʼїзд такий от? Чому кругом чіпляти сходинку?» — говорить жінка.
Навіть там, де облаштований підйомник для людей на кріслах колісних, скористатися ним не завжди можна. Наприклад, спроба піднятися в одну з лабораторій міста була марною, попри намагання персоналу допомогти: візок неможливо було розвернути. Не вистачало приблизно 10 сантиметрів ширини платформи.
Альона на кріслі колісному. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Про подібні труднощі розповідає і місцевий житель Ілля.
«Ось так через маленьку перешкоду доводиться їхати по дорозі. Ви бачили, так? Здавалось би, там можна перестрибнути, дуже легко — але ніяк», — каже Ілля.
Місцевий житель Ілля. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Водночас спеціальний підйомник біля лікарні облаштований зручно для усіх.
Місцева жителька Наталя. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Одним із рішень проблеми доступності міського простору має стати створення безбар’єрного маршруту, говорить виконувачка обовʼязків начальника відділу містобудування та архітектури Христина Ічанська.
«Протяжність наших вулиць, доріг становить понад 16 кілометрів. Наразі ми розробили безбар’єрний маршрут протяжністю 1 кілометр 200 метрів. Плануємо цей маршрут зробити повністю безбар’єрним для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення», — говорить посадовиця.
За словами Христини Ічанської, проєктна пропозиція «Безбар’єрний маршрут» ще не затверджена. Після розгляду документації в Миколаївській обласній військовій адміністрації громада отримала зауваження, які тепер опрацьовує.
Читати ще На Миколаївщині на мапу безбар’єрності внесли понад 2,5 тисячі об’єктів
Читати ще У Південноукраїнську 80 людей користуються соціальним таксі: як працює послуга
