У судовій системі виникла величезна криза через неефективну реформу – експерт
На думку Валерія Клочка, керівника Центру громадської аналітики «Вежа», українська судова система переживає кризу через неефективну реформу, а також через проблеми з прозорістю відбору суддів.
В Українській судовій системі виникла величезна криза через реформу, яка виявилася неефективною. Адже у процесі відбору суддів нічого не змінилося, крім кінцевого бенефіціару цього процесу. Тау думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок.
Чи на часі реформа? Так, звісно, це не залежить від того чи є у нас війна, чи ні, це треба робити, тому що ми отримали величезну кризу в судовій системі через існуючу судову реформу, ми тисячі суддів не дораховуємося в місцевих судах нині, і це питання з місця не зрушується. То яка ефективність цієї реформи
— зазначив Клочок.
Крім того, за його словами, в Україні викривлений принцип прозорості відбору кандидатів на посади суддів, як і на посади держслужбовців вищого рангу через те, що органи, які відбирають кандидатів, підзвітні тим органам, куди їх відбирають, а тому не є незалежними.
Зокрема, при Вищій кваліфікаційній комісії суддів створена громадська рада доброчесності, яка відбирає кандидатів на посади суддів і далі їхні кандидатури погоджують ВККС та Вища рада правосуддя.
Клочок зазначив, що такий принцип існує ще з часів президентства Віктора Януковича, коли замість ВРП була Вища рада юстиції, а суддів призначав парламент.
«От судова реформа – в чому вона заключалася, що забрали повноваження остаточного призначення суддів з парламенту, бо їх голосували раніше, і передали це Офісу Президента… Змінився тільки кінцевий, скажімо так, бенефіціар цього процесу – тоді була Верховна рада, нині це Офіс Президента. Ця судова реформа була проведена при (експрезиденту) П.Порошенку, вона закріплена в Конституції. Але суть відбору кандидатів на посади суддів це не змінило. Тобто ми не отримали іншої якості суддів. І зараз всі розмови крутяться довкола цього», — зазначив Клочок.
Один із виходів з ситуації, що склалася, експерт вбачає у призначенні суддів на посади шляхом проведення виборів.
«Тому історія з усіма цими виходами матеріалів (про те, що ексдепутат, обвинувачений у серії замовних вбивств та держзраді Олександр Шепелев міг підкупити суддів Верховного суду у справі про втечу з-під варти- ред.) вона у двох площинах – відсутності як такої судової реформ, її не було… І друге – тому що з часів Януковича жоден Президент на задався питанням чи варто нам продовжувати проводити слідчі дії, процесуальні відповідно до КПК який є», — зазначив Клочок
На його думку, Кримінальний процесуальний кодекс нині дає можливості уникнення відповідальності до фактично оголошення вироку судом.
«Тому нагадую всім, що ми живемо зараз по кримінально-процесуальному кодексу, який готував ще Портнов за часів Янукова, і цьому КПК у нас уже 10- років. Я пам’ятаю багато нарікань з проводу нього з боку правоохоронних органів, слідчих органів, менше від судової системи – бо судді як правило не коментують закони, вони їх виконують», — додав експерт.
Він зазначив, що на КПК є багато нарікань, що справи розбиваються ще на етапі слідства й щодо підслідності справ.
Додамо
Голова громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) Катерина Бутко вважає, що Верховний суд потрібно реформувати й очистити від недоброчесних суддів, тоді буде шанс, що справи на кшталт Шепелева, розглядатимуться прозоро і якісно.
Юрист, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив УНН, що перед Вищою радою правосуддя стоїть завдання сформувати в Україні незалежну судову систему без політичних впливів. Про необхідність очищення Верховного суду від суддів, які себе скомпрометували заявив також голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги комітету Верховної Ради України з питань правової політики Володимир Ватрас.
Нагадаємо
Колегія Верховного Суду змінила вирок Шепелеву у справі втечі з-під варти й намагалася відпустити його на свободу. Судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець вирішили закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через, на їхній погляд, недостатню кількість доказів. Через це майно екснардепа по цьому епізоду не конфісковуватимуть.
Хоча, як зазначають експерти, опитані УНН, судді ВС не мали права безпосередньо досліджувати будь-які докази.
Окрім того, судді зарахували у строк відбутого покарання термін перебування Шепелева в СІЗО рф. У рф він був затриманий за екстрадиційним запитом України. Через рік росія відмовилася видати екснардепа-втікача Україні, посилаючись на загрози власній національній безпеці.
Виявилося, що Шепелев цінний для росії, бо був агентом фсб та гру. Колегія Верховного Суду також скористалася «законом Савченко» і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО за обвинуваченням в інших справах. Прокурор оскаржила дії суддів Верховного Суду у ВРП. За автоматичним розподілом скаргу у справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воювала на фронті проти рф, Олена Ковбій.
