У селі Новосевастополь, що на Миколаївщині, завершили встановлення нової водонапірної башти. Через несправність центральне водопостачання у селі було відсутнє понад рік.
Як жили без води та коли система запрацює кореспондентам Суспільного розповіли місцеві жителі та менеджер проєкту.
Після офіційного звернення громади з проханням встановити буферну ємність об'ємом п'ять кубічних метрів ухвалили рішення щодо нової водонапірної башти, говорить менеджер проєктів водопостачання міжнародної гуманітарної організації IsraAID Василь Грицько.
"Коли ми розпочали цю роботу, зʼясували, що централізована система водопостачання таки є, але вона не задіяна через те, що водонапірна башта в аварійному стані і вона не працює", — говорить Грицько.
"Так народився цей проєкт, спонтанно, першочерговим завданням було встановлення буферної ємності, але це все плавно переросло в цю башту. Ця башта дозволить, забезпечити водопостачання всього села, а також всі громадські заклади, які в цьому селі, в тому числі і школа, яка зараз користується привозною водою".
Нова та стара водонапірні вежі в селі Новосевастополь. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Без централізованого водопостачання у селі працюють два заклади освіти, бібліотека та місцевий клуб. У Новосевастополі проживають 320 людей, серед них — 18 внутрішньо переміщених осіб, каже староста Новосевастопольського старостинського округу Березнегуватської селищної ради Ніна Лазів.
"У нас водою (забезпечував — ред.) балансоутримувач дирекція СТОВСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю. "Прогрес". Це їхня башта, їхній водогін і вони його утримували. Утримували, можна сказати, безплатно для людей, бо чисто символічно люди платили плату, а то все було на їхньому утриманні, але з часом сама башта прийшла в непридатність. Її заварювали, її ремонтували. Свердловина робоча, а башта неробоча. І в нас головною проблемою було встановити башту", — розповідає Лазів.
Протягом останнього року питну воду для учнів Новосевастопольського ліцею закуповували батьки, розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи Наталія Сипченко.
"Дуже велика потреба, тому що у нас на даний момент у школі навчається 47 діток, і ми були повністю відрізані від водопостачання, тому що у нас ще гаряче харчування для діток, а це дуже велика була проблема, тому що води не було. Питну воду нам купували батьки, бутильовану дітки пили, а харчування було привозне, тобто також платили кошти батьки, якось нам привозили волонтери безкоштовно".
За словами жительки Новосевастополя, багатодітної матері Анни, у 2025 році в селі перестала працювати водонапірна башта. Відтоді у кранах немає води.
"Дуже сильно важко, коли перестала вода появлятися в кранах, як в мене, я багатодітна мама і, як діти є, на все треба вода: попрати, їсти приготувать, одіти дітей. В мене п'ятеро діток і двоє внуків, то це дуже велика проблема", — говорить жінка.
Під час пожежі на сухостої 8 липня рятувальникам ніде було набрати води для гасіння, каже Анна. Воду брали з приватних свердловин сусідів.
"І приїхали пожежні машини і що, вилили воду і кажуть, ну, село без води. Як, де, що набирать? В Березнєгуватому тут 19 кілометрів, чи 20, то не намотаєшся туди-сюди, як за 2 хвилини просто в мене чуть будинок не згорів".
Місцева жителька Анна. Суспільне Миколаїв/Ірина Олехнович
На реалізацію проєкту зі встановлення водонапірної башти об'ємом 25 кубічних метрів знадобилося три місяці. Також у селі встановили пожежний гідрант. Башта почне працювати після передачі її на баланс громади, каже Василь Грицько.
Читати ще «Лікую душі»: історія монахині-психотерапевтки з Миколаївщини
