У Первомайську, що на Миколаївщині, у найбільшому поштовому відділенні міста працюють п'ять листонош. Одна з них — Марина Діденко. Жінка у професії шість років і доставляє пошту 150 клієнтам.
Як працюють листоноші та які виклики бувають в професії, кореспондентам Суспільного розповіла листоноша Марина Діденко.
Марина Діденко працює у найбільшому поштовому відділенні міста № 13. До скорочення тут працювали 12 людей, а нині лишилися п'ятеро. Жінка обслуговує дільницю, де проживають 130 пенсіонерів та близько 150 передплатників газет.
Жінка забирає газету з поштової скриньки. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Марина каже, що переважно ходить пішки, щодня і за будь-якої погоди. Важко було працювати цієї зими через ожеледицю, але справлялася. Говорить, що інколи, якщо встигає то, під’їжджає автобусом.
"На проїзд нам додаткових грошей не виплачують, тому ходимо пішки та й автобус не всюди їздить. Вписуємося в свою зарплату-мінімалку — це 8 600 гивень. Та й ходити корисно для здоров’я", — каже жінка.
Марина принесла пенсію літній жінці. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Раніше Марина пробувала себе у торгівлі, втім, каже, це не для неї. Професію листоноші обрала завдяки прикладу тітки та мами, яка пропрацювала листоношею 27 років.
Газета у поштовій скринці. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Людмила — пенсіонерка, одна з тих, кому Марина доставляє пошту. Каже, сумувала за листоношею, поки та була у декретній відпустці.
"Я проробила спочатку три роки і пішла в декретну відпустку, а потім вирішила повернутися знову на пошту, бо в місті з роботою вибір не великий, а листоноша — це як волонтер, до того ж спілкування з мудрими, вдячними людьми. За шість років у мене пригод не було, ніхто гроші не виривав, Бог милував", — розповіла Марина.
Марина привезла пенсію абонентці. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Зміна листоноші починається о 09:00 та завершується о 18:00, субота й неділя — вихідні дні. Марина каже, що взимку, коли рано темнішає, ходити по дільниці важче, але зараз дні довші, стало тепліше й працювати легше.
"Я навчилася ладнати з людьми, хоча характери, в моїх переважно стареньких абонентів різні. Але ж хто їм вчасно принесе гроші, розповість новини та й підтримає розмову. Бо пенсіонери переважно самотні, їх з кожним днем стає менше", — каже Марина.
"Тому моя професія листоноші давня і потрібна буде в майбутньому. Технікою людину не заміниш, особливо в селах та невеличких містах як Первомайськ та навіть Миколаїв".
Листоноша Марина Діденко. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Читати ще У Південноукраїнську родини зняли з пам’ятного знаку стрічки з іменами захисників, які повернулися додому
Читати ще Як навчають мобілізованих морпіхів
