У селі Олександрівка на Миколаївщині 29 липня попрощалися з військовим Олександром Шелетіним. Понад рік його вважали зниклим безвісти після бойового завдання на Донеччині.
Про це кореспондентам Суспільного розповіли рідні загиблого військовослужбовця.
Олександр Шелетін народився 15 жовтня 1975 року. До повномасштабного вторгнення працював, займався домашнім господарством, любив майструвати.
Прощання з військовослужбовцем Олександром Шелетіним. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
14 вересня 2022 року Олександра мобілізували до лав ЗСУ. Під час виконання бойового завдання 7 лютого 2025 року поблизу села Костянтинополя Донецької області зв’язок із військовим обірвався. Відтоді його вважали зниклим безвісти.
Військовий Олександр Шелетін. З особистого архіву рідних військового
Рідні до останнього сподівалися, що чоловік живий, та брали участь в акціях-нагадуваннях на підтримку військовополонених і безвісти зниклих захисників.
Згодом родина отримала звістку про загибель військового. 26 липня з Дерева Надії у Вознесенську зняли жетон з ім’ям Олександра Шелетіна. Тоді капелан Валентин Васильєв провів спільну молитву за полеглих захисників.
Односельці, побратими та рідні несуть пам’ятний хрест і прапори, проводжаючи загиблого військового Олександра Шелетіна. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Сестра дружини військового Лідія Коваль згадує, що Олександр завжди допомагав іншим і став для їхньої родини близькою людиною.
«Коли Сашенька увійшов у нашу сім’ю, він наче завжди тут і був. Він любив усіх, усім летів на допомогу, жалів усіх. У нього були золоті руки, він нікому не міг відмовити. Для нашої родини він герой і завжди героєм залишиться», — розповіла жінка.
Прощальна церемнія із захисником. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Рідні розповідають, що чоловік захоплювався творчістю, грав у драматичному гуртку, виступав на сцені та легко знаходив спільну мову з людьми. У вільний час ремонтував, будував і допомагав іншим.
Племінниця дружини військового Вікторія говорить, що серед усіх членів родини він був найспокійнішою людиною.
«Він був добрий, веселий, безвідмовний. Якщо треба була допомога, це можна було не казати — він уже стояв під воротами і чекав, куди його відправлять. Дуже любив життя, він не хотів воювати, тим паче загинути», — згадує вона.
Пам’ятний Хрест. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Інша племінниця Алла каже, що вся родина чекала на його повернення.
«Для нас, для нашої сім’ї це дуже велика втрата, просто дуже велика».
Церемонія прощання з Олександром Шелетіним відбулася біля Стели Пам’яті Героям в Олександрівці. Чин поховання провели у Свято-Покровській церкві. Вшанувати пам’ять військового прийшли рідні, друзі та односельці.
Люди на прощанні тримають прапори. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Також родину підтримали близькі військових із Південноукраїнська та Вознесенська, чиї рідні перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
Читати ще «Майже в усьому будинку немає вікон»: у Миколаєві через атаку армії РФ пошкодило квартиру звільненого з полону
Читати ще Графіки планових відключень на Миколаївщині 30 липня
