На Миколаївщині від початку повномасштабного вторгнення зареєстровано сім патронатних сімей — у Миколаївському, Вознесенському та Баштанському районах. Мета патронату — забезпечити дитину, яка опинилася у складних життєвих обставинах, житлом, надати турботу, родинне тепло й піклування.
Чи збільшилася кількість таких сімей під час війни та про особливості патронатного виховання кореспондентам Суспільного розповіла начальниця Миколаївської обласної служби у справах дітей Ірина Пономарьова.
"У 2022 році у нас функціонувало вісім патронатних вихователів, але одна патронатна родина, на жаль, закрилася, через війну виїхали за межі Миколаївщини. У 2023 році не було створено жодної", — говорить Ірина Пономарьова.
Начальниця Миколаївської обласної служби у справах дітей Ірина Пономарьова. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне МиколаївЩо таке патронатна сім’я
Патронатне виховання — це тимчасова сім'я для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Метою є надання комплексу різних послуг, зокрема психологічних.
За словами начальниці Миколаївської обласної служби у справах дітей, патронатний вихователь заповнює щоденник спостережень, зазначає, яка саме допомога потрібна дитині: психологічна, медична тощо.
"Якщо потрібно, то залучаються й інші спеціалісти, крім медиків і психологів. Це може бути отримання якогось виду допомог, наприклад, оформлення пенсії на дитину по втраті годувальника, а також після надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, то надається відповідний статус дитини", — розповідає Пономарьова.
Протягом 2023 року на Миколаївщині п'ятеро дітей набуло статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, одну дитину усиновили.
Крім того, дві дитини було влаштовано в прийомну сім‘ю та дитячий будинок сімейного типу, а двоє дітей передали під опіку.
Зі слів психологині Валентини Ганзюкевич, період адаптації дітей у патронатних сім'ях відрізняється від інших сімейних форм виховання.
"Діти знають, що вони далі повертаються до своєї родини, якщо батьки впоралися з труднощами. Бо буває таке, що до патронатної сім‘ї потрапляє дитина, коли мама в лікарню лягає, і їй немає, де залишити дитину", — розповідає Валентина Ганзюкевич.
За словами психологині, не всі діти в майбутньому будуть влаштовані у новій родині. Деякі діти можуть просто перечекати, поки їхні батьки розв'яжуть свої проблеми.
Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв «Тому діти мають чітко знати, що ми їм не мама й тато, тому що це буде ще одна травма для них». Валентина ГанзюкевичПсихологиня Шлях до патронатного вихователя
Щоб стати патронатним вихователем, треба зібрати відповідний пакет документів, після цього опанувати курси опікунів, піклувальників, патронатних вихователів. Саме під час навчання можна з‘ясувати потенціал і обрати форму сімейного виховання.
До патронатних вихователів є вимоги. Зокрема, ними можуть стати родини, які:
- не мають дітей віком до 4 років;
- не притягувалися до кримінальної відповідальності;
- їм не скасовували рішення про всиновлення або зняття опіки над дитиною;
- мають помічника, який допомагатиме виховувати дітей. Це може бути подружжя, бабуся чи дідусь, повнолітній брат чи сестра;
- мають необхідні умови у помешканні для проживання дітей;
- не мають іншого місця роботи.
"Все залежить перш за все від житлових умов патронатних вихователів, це вивчається на початку збору документів. Обов‘язково повинно бути окреме ліжко для того, щоб дитина могла відпочивати, для навчання повинна бути також забезпечена письмовим столом з відповідним шкільним приладдям", — говорить начальниця служби у справах дітей Миколаївської ОВА.
