У Миколаєві кобили, вивезені з-під обстрілів із Запорізької області, народили 13 лошат. У "Південному племконцентрі" чекають, коли народяться ще троє. Щодня малеча разом із дорослими пасеться на галявині. Їдять дорослі коні кукурудзу, ячмінь, макуху та сіно, а лошата — молоко.
Про це кореспондентам Суспільного розповіли у філії "Південного племконцентру".
Щодня новонароджені лошата разом із мамами пасуться на галявині. З-під обстрілів кобил вивезли у грудні 2025 року. Старший тренер філії "Південного племконцентру" Олег Антонович пригадує, що тварини були налякані.
"Спочатку вони сюди приїхали, було сумно, трохи зашугані. Бо дорога, як би там не було, довга, гриміло, стукало, знаєте, стрілянина була. Для них це була якась паніка. Але тут вони тиждень десь адаптувалися і швиденько розслабилися, почали з табуном гуляти разом всі", — каже Антонович.
"Травка тільки тягнеться, все це, все ж таки, вітаміни. Для лошат треба, щоб вони рухалися. Вони за рахунок цього починають міцніти, ростуть, ось ці всі рухи. Це для них прийнятно, це їм потрібно отак. Лошата згодом звикають один до одного, і вже мамка їм буде нецікава: вони самі між собою балуватимуться". 
Евакуйована кобила з лошам Суспільне МиколаївЮлія Голокоз 
Тренерка Альона гладить лоша Суспільне МиколаївЮлія Голокоз 
Тренерка Альона на коні Суспільне МиколаївЮлія Голокоз 
Лоша з мамою Суспільне МиколаївЮлія Голокоз
Коней тренує Альона Авраменко. Жінка каже, попри юний вік, новонароджені лошата вже показують свій характер.
"За характером вони дуже різні: є такі, що одразу тягнуться до людини, одразу вони хочуть спілкуватись; є такі, що одразу ховаюся за мамою: вони не виходять, вони не показуються, і мати теж їх намагається трошки сховати за собою", — говорить тренерка.
"Є такий, що він тільки встав на ноги, ти його намагаєшся чіпати, і він вже відмахує на тебе ногами, типу: "Не підходь, я такий вже серйозний жеребець, не чіпай. Буду захищати маму, буду захищати себе. Взагалі не чіпайте нас". Тому вони дуже різні". 
Альона Авраменко цілує коня. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Альона каже, що найкраща частина роботи — обійматися з лошатами, їх чухати.
"Що стосується розкладу щоденного у наших малят, то у них просто життя в кайф. Вони погуляли, поїли, погуляли, поїли. Коли гуляють, можуть лягти поспати, прям там на траві або у деннику. Де йшов, захотів — там ліг, спить", — каже Альона.
"Потім навіть іноді, бувають, сплять, настільки вони такий глибокий сон, що вже стоїть кобила: треба йти додому на обід. Кобила його вже починає ніжкою як би будити, штовхати, а він — ні. Він спить, йому нічого не треба, у дитини гарний сон".
Евакуйована кобила. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
У "Південному племконцентрі" живуть 13 новонароджених лошат, ще троє мають народитися в найближчі дні, розповідає виконувач обов’язків керівника філії "Південного племконцентру" Ігор Кирилюк.
"Віком від двох місяців і до трьох днів — різний у них вік. У задовільному стані, все добре: нема з ними ніяких проблем. Хто відгодувався, лошата, годовички — втягнулися, дівчата займаються. Овес, дерть, кукурудза, ячмінь, висівки, макуха — добавляємо всього потроху, сіно", — розповів Кирилюк.
Лоша пʼє молоко. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Всього на підприємстві живуть близько 100 коней, розповів Ігор Кирилюк.
