З початку заснування Миколаєва біля яхт-клубу, вздовж сучасної вулиці Спортивної, розташовувалися елітарні дачі та маєтки. Донині з них зберіглась лише дача Кудрявцева, яка перебуває у приватній власності.
Про це журналістам Суспільного розповів науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею Ілля Хворостянюк.
Реакреаційна зона із заміськими будинками миколаївських поміщиків розташовувалася на сучасній вулиці Спортивній.
"Від Кур’єрського провулку до Варваріського мосту — це були території дач. По суті, це така наша миколаївська Конча-Заспа. Це була територія такого відпочинку і рекреації".Садиба Кудрявцева — єдиний у місті уцілілий маєток
Дмитро Кудрявцев — поміщик Миколаївського повіту Херсонської губернії. У місті він мав кілька прибуткових будинків, які здавав в оренду.
"Прибуткові будинки або доходні дома, як їх називали. Це, по суті, будинок з великою кількістю різних кімнат-квартир, які здавалися під оренду одним власником. Кудрявцев мав солідний капітал, бо здавав людям в оренду понад 20 кімнат. Власне, на сьогодні, по суті, на 21 століття — це один із небагатьох будинків, який зберігся хоч якось у своєму виді", — розповідає Ілля Хворостянюк.
Садиба площею 13 гектарів розташована на узбережжі Південного Бугу. Раніше на території маєтку розміщувалися будівлі, які використовувалися у господарських цілях, до прикладу, конюшні та сад.
Садиба Кудрявцева. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
За словами Хворостянюка, у радянський період маєток Кудрявцева націоналізували — у будівлях створили санаторій "Комунар" заводу імені 61 комунара (станом на 2026 рік — Миколаївського суднобудівного заводу).
"Там оздоровлювалися та відпочивали суднобудівники до середини 90-х років. Але із занепадом величезного заводу санаторій закрили. Власне Дмитро Кудрявцев був благодійником та допомагав міським школам та притулкам. Також він цікавився літературою", — говорить науковий співробітник.
"У 1884 році у його будинку був обшук, бо чоловік розповсюджував заборонені твори російського письменника Толстого. Кудрявцева заарештували на два тижні, де він перебував під слідством. З часом він виїхав до Швейцарії, там і прожив до кінця життя".
Станом на 2026 рік садиба Кудрявцева перебуває у приватній власності.
Будівля садиби. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Санаторій-профілакторій "Парус"
Будівництво першого у місті санаторія-профілакторія розпочали у 1976 році, а завершили у 1981. Над зведення працював архітектор Вадим Попов, каже Хворостянюк.
"Він "прив’язав" об'єкт до довкілля: будівлю запроєктував динамічною, в образі багатопалубного корабля з надутими вітрилами, на два поверхи вищі, ніж передбачали", — розповідає науковий співробітник музею.
"Цей санаторій має дуже цікаве планування. Усі номери, які є в цих будівлях, були спроєктовані так, щоб мати балкон або якийсь певний вихід, вікно були з видом на річку. Тому усі технічні, зокрема лікувальні кімнати і адміністративні приміщення знаходяться у глибшій частині будівель".
За його словами, у санаторії були бібліотека, читальна зала, кінозал та спортзал, де відбувалися заняття з лікувальної гімнастики.
"На першому поверсі було лікувальне відділення, ще на чотирьох поверхах — стаціонарне відділення. Під цокольним поверхом, напівкруглою стороною будівлі, зверненою до річки і корабля, що символізує ніс, був елінгспоруда, призначена для побудови, зберігання та ремонту для човнів. Також там розташовувався басейн, пляж, літня тераса, дитячий майданчик та тенісний корт", — говорить Хворостянюк.
Парус. Фото: Державний архів Миколаївської області
За таке проєктування і створення санаторія-профілакторія у радянські часи Вадиму Попову вручили догану та штраф.
"Не можна було будувати такі помпезні державні санаторії, адже вони мали бути сірими і непомітними".
У період незалежної України будівля санаторія перейшла у приватну власність. У 2026 році будівлю використовують як готель.
Готельний комплекс "Турист"
За словами Іллі Хворостянюка, готель "Турист" збудований неподалік санаторія-профілакторія, а всі готельні номери з видом на Південний Буг та Бузький лиман.
"Також доволі цікавою є конструкція навколишніх будівель, які будувалися вже в пізніші часи в Радянському Союзі, зокрема це готель "Турист". Усі номери номери, які є в цих будівлях, були спроєктовані так, щоб мати балкон або якийсь певний вихід, вікно в бік саме річкового пейзажу", — розповідає науковий співробітник музею.
Готельний комплекс «Турист». Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
До готельного комплексу "Турист" приїздили запрошені гості, які відвідували спортивні події міста, оскільки поруч з ним — центральний міський стадіон. За формою готель нагадує корабель, що "йде" вперед до річки.
"Загалом це намагання зіграти у єдності з природним ландшафтом, з територією, на якій він знаходиться, і не вибиватися таким чином із загальної текстури узбережжя Миколаєва. Там було і кафе-ресторан. В принципі, це традиційна будівля для миколаївських і загалом радянських готелів того часу. Тобто ресторани і певні якісь соціальні об'єкти на першому у поверсі, а далі — готельні номери", — каже Хворостянюк.
вхід до готельного комплексу «Турист». Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Інші маєтки, садиби та дачі не збереглися, зазначає науковий співробітник обласного краєзнавчого музею.
