У 2025 році до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 51 звернення з Миколаївської області — це менш ніж 2 відсотки від усіх скарг в Україні. Попри відносно низькі показники, фахівці пояснюють їх не лише ситуацією з дотриманням закону, а й впливом війни, меншою активністю бізнесу та самих мешканців.
Про це Суспільному повідомила представниця мовного омбудсмена Анна Неруш.
Менше 2 відсотків скарг від загальноукраїнської кількості
Загалом у 2025 році в Україні зафіксували 2888 скарг щодо порушення мовного законодавства. Із них 51 — з Миколаївської області. Для порівняння, в Одеській області таких звернень було 445.
Найчастіше мешканці Миколаївщини скаржилися на порушення у сфері обслуговування — таких випадків було 15. Також зафіксували вісім звернень щодо мови інтернет-представництв і сім — відносно роботи органів влади.
Окремі звернення стосувалися сфери культури та інформації для загального ознайомлення — у кожній із цих категорій зафіксували по шість випадків.
Значно менше повідомляли про порушення у сферах охорони здоров’я та транспорту — по два звернення, ще поодинокі скарги надходили з інших сфер, — йдеться в коментарі представниці омбудсмена Анни Неруш Суспільному.
Анна Неруш, представник уповноваженого із захисту державної мови. Фотоархів Анни НерушКонтроль порушень: у половині випадків — недотримання закону
За результатами розгляду звернень у Миколаївській області здійснили 26 заходів державного контролю — це 2,6 відсотка від усіх перевірок в Україні (1005). У 14 випадках було встановлено порушення мовного законодавства.
Упродовж року в Україні також винесли 707 постанов про адміністративні правопорушення. Частина з них стосувалася Миколаївщини: зокрема, три постанови винесли щодо депутатів Первомайської міської ради, одну — щодо проректора Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика, ще дві — щодо фізичних осіб-підприємців.
Чому Миколаївщина відстає за кількістю скарг
За словами Анни Неруш, самі по собі показники області виглядають "абсолютно логічними", однак у порівнянні з Одещиною різниця є відчутною.
Вона пояснює це кількома чинниками. Передусім — близькістю регіону до лінії фронту: частина бізнесу досі не відновила роботу, а туристичний сезон значно слабший, ніж в Одесі. Відповідно, і сфера обслуговування, яка генерує найбільшу кількість скарг, тут менш розвинена.
Також впливає відсутність постійного представника уповноваженого безпосередньо в Миколаєві, що ускладнює комунікацію з органами влади, освітніми та культурними інституціями та оперативне виявлення порушень.
Окремо Неруш звертає увагу на рівень залученості мешканців:
"Я переконана, що людей, небайдужих до мовного питання, достатньо. Але або вони мало знають про нашу інституцію, або не до кінця вірять у її ефективність". Рекомендації: більше української в публічному просторі
За словами представниці омбудсмена, Миколаїв не має "пасти задніх" у процесі українізації, який уже демонструє результати в інших великих містах.
Йдеться про системні зміни у публічному просторі: зокрема, поступовий перехід вивісок на українську мову, приведення у відповідність інтернет-представництв, дотримання мовних норм у сфері обслуговування, а також послідовне використання державної мови в роботі установ і органів влади.
"Ми бачимо, що з кожним днем української стає більше — і це результат спільної роботи. Важливо, щоб Миколаїв не зупинявся в цьому процесі", — зазначає Неруш.
Вона також наголошує, що реагування на порушення значною мірою залежить від самих громадян:
"Ми не можемо бути всюди одночасно, тому дуже важливо, щоб люди повідомляли про порушення — тоді ми можемо оперативно реагувати".Як подати скаргу
Повідомити про порушення мовного законодавства можна онлайн через сайт уповноваженого із захисту державної мови. Для цього потрібно заповнити спеціальну електронну форму та, за можливості, додати докази — фото, відео або аудіо.
За словами Анни Неруш, кожне звернення опрацьовують, після чого вживають відповідних заходів реагування.
